Родинна сторінка

Розробка уроку з історії

GR@NATA — Sat, 18 Jan 2014 16:35:48 GMT

/rozrobka_uroku_z_istoriji_ukrajini_dlja_7_klasu.doc

Тема 3

GR@NATA — Fri, 22 Nov 2013 18:52:21 GMT

Тема. Вступ

Мета: дати поняття про предмет економічної й соціальної географії України, пояснити актуальність курсу; ознайомити з місцем економічної і соціальної географії в системі географічних дисциплін та наук; установити зв’язок економічної та соціальної географії з іншими науками; навчити сприймати усні повідомлення, опрацьовувати поданий матеріал, розвивати увагу, зосередженість учнів, уміння конспектувати під час усної розповіді вчителя; виховувати повагу до вітчизняних економгеографів.

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

II. Вивчення нового матеріалу

III. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Географія — одна з найдавніших наук на Землі. Мало не всі куточки нашої планети описано, обчислено й досліджено. Чи має сенс в епоху комп’ютерів і космічних технологій вивчати географію?

II. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Географічне аудіювання

Примітка. На уроках іноземної мови методичний прийом аудіювання надзвичайно поширений і застосовується з метою навчити сприймати та розуміти усне мовлення. Пропонується варіація з теми — географічне аудіювання. Мета цього методичного прийому — навчити сприймати усні повідомлення, опрацьовувати Вступ 17 поданий матеріал, розвивати увагу, зосередженість учнів, уміння конспектувати з усної розповіді вчителя.

Алгоритм застосування цього методичного прийому

• Під час читання тексту перший раз учні записують у стовпчик нові або важливі поняття, слова, терміни.

• Під час другого читання поряд із поняттями учні записують короткі пояснення до них.

• Після двох прочитань тексту вчитель пропонує нескладні питання за текстом.

Завдання курсу

Географія як наука підпадає під дію загальнонаукових тенденцій. Природний хід розвитку кожної науки такий: опис — пояснення — передбачення — керування — створення нових об’єктів.

Скоріше за всіх ці етапи пройшли науки, які вивчають неживу природу. Відкриття закономірностей механіки, наприклад, дозволяє успішно керувати рухом космічних апаратів, знання законів хімії привело до створення нових матеріалів, які за своїми якостями не тільки не поступаються природним, а набагато перевершують їх.

Об’єкт вивчення географії складний та різноманітний — це земна поверхня зі всіма природними та соціальними наповнювачами. Таким чином, по відношенню до економічної та соціальної географії (об’єктом вивчення якої є господарство та населення України), будемо розв’язувати такі загальнонаукові завдання.

Перше — опис. Ми дізнаємося про багато фактів, нові поняття, соціальні та економічні закони, наприклад: що називають природним приростом населення, які народи живуть у нашій країні, яка структура господарства, яку продукцію виробляють машинобудівні підприємства.

Друге завдання — перейти до пояснення процесів, явищ, що відбуваються в суспільстві та економіці, наприклад: чому зменшується кількість населення, як формувалась українська діаспора, чому донецьке вугілля має високу собівартість.

Набагато складніше наступне завдання — географічний прогноз, або передбачення: яке майбутнє (або які його варіанти) можливе для тієї або іншої галузі господарства, території тощо. Наприклад, яке значення для легкої промисловості матимуть заходи із захисту вітчизняних виробників або для харчової промисловості — заборона імпорту деяких продуктів харчування. 18 Усі уроки географії. 9 клас Іноді наслідком розв’язання цього завдання є обмеження розвитку об’єкта, наприклад заборона будівництва АЕС у Криму.

Ще складніше завдання — керування географічними об’єктами. Чи можна, наприклад, стримати зростання великих міст або відродити шахтарські селища в Донбасі? У розв’язанні цього завдання треба брати до уваги внутрішні закономірності, що слабко вивчені, тому зовнішніми зусиллями далеко не завжди можна змінити ситуацію.

Створення нових об’єктів із заздалегідь заданими властивостями — одне з найбільш складних завдань будь-якої науки. Не завжди розв’язання подібних завдань є раціональним. Чи можна з упевненістю сказати, що будівництво каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі було вдалим рішенням? Виробіток електроенергії ГЕС незначний, а водоймища займають величезні площі, під водою залишилися міста, села, родючі ґрунти. Одне з найскладніших питань, що виникають під час розв’язання цього завдання, — вибір місця для нового об’єкта.

У рамках шкільного курсу можливо розв’язувати тільки початкові завдання (описати, пояснити, частково прогнозувати), але географія як наука покликана допомагати суспільству долати ті чи інші конкретні проблеми, тобто виконувати прикладні завдання.

Питання до тексту.

Які загальнонаукові завдання стоять перед географією?

Що є об’єктом вивчення економічної і соціальної географії?

Приведіть приклади опису в географії.

Чим відрізняється пояснення від передбачення?

В чому складність керування географічними об’єктами?

Приведіть приклади створення нових географічних об’єктів.

Які завдання ми будемо розв’язувати в рамках шкільного курсу?

2-й варіант вивчення нового матеріалу

Запропонуйте учням скласти таблицю у зошиті і заповнювати її прикладами загальногеографічних завдань курсу впродовж навчального року.

Тема курсу

Приклади загальногонаукових завдань

опис

пояснення

передбачення

керування

створення нових об’єктів

Населення

Господарство

Територіальний поділ

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 2. Прослухайте пояснення вчителя за темою «Економічна і соціальна географія в системі наук». Зобразіть у вигляді схеми або малюнка «дерево географії». Науки про Землю будуть корінням древа, стовбур — іншими підрозділами фізичної географії (пригадайте, які підрозділи фізичної географії вивчали впродовж минулого року), крона — економічною і соціальною географією. Гілки крони становитимуть частини економічної і соціальної географії. Подумайте, які з наук доречно зобразити у вигляді ліан (виноградної лози), що переплітаються з кроною дерева, але не з корінням.

Економічна і соціальна географія в системі наук

Географія розглядає природне середовище з погляду діяльності людей, оцінює можливості використання природних ресурсів. Економічна географія досліджує різноманітні види господарської діяльності. Економічна і соціальна географія не може обійтися без пізнання людини й суспільства в цілому. Термін «економіка» — грецького походження і буквально означає «вміння вести господарство, господарювати», а латинське слово «sосіеtas» перекладається як «суспільство». Таким чином, економічна і соціальна географія — наука, що вивчає закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства країни. У рамках економічної і соціальної географії виділяють економічну географію (географію промисловості, сільського господарства, транспорту), соціальну географію (інфраструктуру), географію населення (у тому числі демографію та етнографію), політичну географію, медичну географію тощо.

Економічна і соціальна географія тісно пов’язана з багатьма суспільними і природничими науками. Простежується зв’язок географії з історією, правознавством, геополітикою. Фізична гео¬графія (насамперед географія природних ресурсів) є фундаментом для розвитку економічної і соціальної географії. Науки про Землю (геологія, тектоніка, геоморфологія тощо) пояснюють походження й розміщення корисних копалин, що є сировинною базою для роз¬витку багатьох галузей промисловості. Закономірності розвитку сільського господарства можна пояснити, тільки скориставшись знаннями кліматології, ґрунтознавства, ландшафтознавства. Для розміщення транспортних магістралей важлива геоморфологія (розміщення форм рельєфу та їхня характеристика), гідрографія тощо. В економічній географії дуже важливим є екологічний аспект — взаємозв’язки населення, господарства і навколишнього середовища. Наука про взаємозв’язки організмів і утворених ними угрупувань з довкіллям називається екологією.

IV. Закріплення знань

Завдання 3. За розповіддю вчителя складіть питання про вітчизняних економгеографів.

Вітчизняні вчені-економгеографи

Одним із засновників української економічної географії був Павло Платонович Чубинський (1839-1884). Він закінчив Петербурзький університет. Брав участь в експедиції імператорського Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію та статистику України, Білорусії та Молдавії, і видав у 1872-1878 рр. на основі зібраного матеріалу наукові праці. За ініціативи П. П. Чубинського було створено Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного товариства (попередник Українського географічного товариства), де він був науковим секретарем та віце-президентом. П. П. Чубинський був знаним українським патріотом, прихильником національного відродження України, автором офіційно визнаного українського гімну «Ще не вмерла України».

Вагомий внесок в українську географію зробив відомий вчений Степан Львович Рудницький (1877-1937). С. Л. Рудницький — географ широкого профілю, автор багатьох оригінальних наукових праць з проблем фізичної та соціально-економічної географії України, академік АН України. Він був автором підручника з географії України. Працював у вузах Львова, Кам’янця-Подільського, Відня, Праги, Харкова. На запрошення українського уряду повернувся із-за кордону та організував у Харкові Український науково-дослідний інститут географії та картографії, був його першим керівником. С. Л. Рудницький отстоював незалежність України, її історії, займався популяризацією українознавства, був репресований і загинув на Соловках.

Загальновизнаним дослідником з економічної географії був Костянтин Григорович Воблий (1876-1947) — академік АН України. Працював у вузах Києва, був віце-президентом АН України, директором інституту економіки. К. Г. Воблий був автором одного з перших підручників з економічної географії України (1922), який витримав п’ять видань.

Автором багатьох праць з географії України був Олексій Тимофійович Діброва (1904-1974). Він працював у ряді вузів Харкова, Києва, Ленінграда, завідував кафедрою економічної географії Київського педагогічного інституту, потім Київського університету. Автор підручників з географії України для середніх шкіл та ВНЗ.

V. Домашнє завдання Читати відповідний матеріал підручника

УРОК 2

Тема: Економіко-географІчне положення України (частина 1)

Мета: охарактеризувати місце України на політичній карті Європи і світу та економіко-географічне положення країни; пояснити геополітичне положення України, його позитивні та негативні риси; розвивати навички роботи з нетекстовими формами інформації — схемами та картами, уміння синтезувати висновки, користуючись декількома джерелами інформації; виховувати цікавість до роботи з додатковими джерелами інформації, па-тріотичні почуття та гордість за свою країну.

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

I. Актуалізація опорних знань

II. Вивчення нового матеріалу

III. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Контроль та самоперевірка знань

VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. актуалізація опорних знань

1. Що вивчає економічна та соціальна географія України?

2. Які основні завдання курсу?

3. Яке місце посідає цей курс у системі наук?

4. Назвіть провідних учених-економгеографів України.

II. вивчення нового матеріалу

1. Поняття про економіко-географічне положення країни

Учені називають географію «наукою про місце». У цьому нестандартному визначенні закладено глибокий зміст. Кожний географічний об’єкт на земній поверхні має своє індивідуальне місце (місце розташування).

Розміщення об’єктів на земній поверхні можна охарактеризувати двома способами:

1. За їхніми географічними координатами відносно градусної сітки; при цьому положення об’єктів (моря, річки, гори тощо) визначається чітко й однозначно, кожний об’єкт має власні координати — широту й довготу. Таке розміщення об’єкта є відносно постійним і називається фізико-географічним. Головні об’єкти подібної характеристики — об’єкти природи: моря, річки, природні зони, гори, рівнини.

2. За характером сусідства — просторового відношення об’єкта до інших. У цьому випадку характеристика положення об’єкта може бути не дуже чіткою і навіть неоднозначною. Об’єктами цієї характеристики є суспільні та господарські утворення. Таке розміщення об’єктів можна назвати суспільно-географічним. Положення міст, регіонів, країн оцінюють як «надзвичайно вигідне», «дуже вигідне», «вигідне або сприятливе», «відносно сприятливе», «малосприятливе або невигідне». Кожна така оцінка притаманна конкретному виду положення. За одними видами суспільно-географічне положення може бути «дуже вигідним», за іншими — «невигідним». Існує кілька видів суспільно-географічного положення, ми розглянемо головні з них: економіко-географічне та політико-географічне (або геополітичне).

Політико- та економіко-географічне положення дуже пов’язані між собою. Наприклад, під час військових дій або іншої напруженої політичної ситуації підприємства не мають змоги працювати. Таким чином, безпека й робота всіх економічних об’єктів (заводи, порти, транспортні шляхи, готелі, магазини, ресторани та ін.) залежить від політичного становища країни (та країн-сусідів). Тому понад усе у світі цінують політичну стабільність, вона є запорукою економічного розвитку держави.

У географії для розуміння особливостей положення країн, районів і міст використовують різні рівні (масштаби) оцінок: «макро», «мезо» і «мікро» (із грецької — великий, середній, малий). Макро — увесь світ, мезо — група країн, мікро — країна або її частина. Характеризувати географічне положення України ми будемо на мезо- і мікрорівнях. Положення України стосовно інших країн (не тільки прикордонних), центрів економіки, культури, основних транспортних шляхів характеризує її геополітичне та економіко-географічне положення. ЕГП значною мірою визначається транспортно-географічним положенням, тобто транспортними можливостями господарських зв’язків.

Геополітичне та економіко-географічне положення — категорії непостійні, вони змінюються з часом відповідно до історичної ситуації.

Питання до тексту.

Характеристику яких об’єктів дає фізико-географічне і суспільно-географічне положення?

Поясніть, чому характеристики фізико-географічного положення є відносно постійними й однозначними? Чому економіко- та геополітичне положення мають неоднозначні і непостійні характеристики?

Чим важлива політична стабільність країни?

Наведіть приклади, які демонструють зв’язок між економіко-географічним та гео-політичним положенням країни.

Завдання 5. Порівняйте площу України з площею найбільших держав Європи.

Яке місце за площею посідає Україна серед європейських держав?

Прорангуйте (від більшого до меншого) наведені європейські країни за площею: Іспанія — 505 тис. км2, Італія — 301 тис. км2, Німеччина — 357 тис. км2, Польща — 313 тис. км2, Франція — 544 тис. км2, Швеція — 450 тис. км2.

ІІІ. первинна перевірка засвоєних знань

Тема 2

GR@NATA — Fri, 22 Nov 2013 18:49:20 GMT

Вступ

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Географічне аудіювання

Примітка. На уроках іноземної мови методичний прийом аудіювання надзвичайно поширений і застосовується з метою навчити сприймати та розуміти усне мовлення. Пропонується варіація з теми — географічне аудіювання. Мета цього методичного прийому — навчити сприймати усні повідомлення, опрацьовувати поданий матеріал, розвивати увагу, зосередженість учнів, уміння конспектувати з усної розповіді вчителя.

Алгоритм застосування цього методичного прийому

• Під час читання тексту перший раз учні записують у стовпчик нові або важливі поняття, слова, терміни.

• Під час другого читання поряд із поняттями учні записують короткі пояснення до них.

• Після двох прочитань тексту вчитель пропонує нескладні питання за текстом.

Завдання курсу

Іноді наслідком розв’язання цього завдання є обмеження розвитку об’єкта, наприклад заборона будівництва АЕС у Криму.

Питання до тексту. Які загальнонаукові завдання стоять перед географією? Що є об’єктом вивчення економічної і соціальної географії? Приведіть приклади опису в географії. Чим відрізняється пояснення від передбачення? В чому складність керування географічними об’єктами? Приведіть приклади створення нових географічних об’єктів. Які завдання ми будемо розв’язувати в рамках шкільного курсу?

2-й варіант вивчення нового матеріалу

Тема курсу

Приклади загальнонаукових завдань

опис

пояснення

передбачення

керування

створення нових об’єктів

Населення

Господарство

Територіальний поділ

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Економічна і соціальна географія в системі наук

Економічна і соціальна географія тісно пов’язана з багатьма суспільними і природничими науками. Простежується зв’язок географії з історією, правознавством, геополітикою. Фізична географія (насамперед географія природних ресурсів) є фундаментом для розвитку економічної і соціальної географії. Науки про Землю (геологія, тектоніка, геоморфологія тощо) пояснюють походження й розміщення корисних копалин, що є сировинною базою для розвитку багатьох галузей промисловості. Закономірності розвитку сільського господарства можна пояснити, тільки скориставшись знаннями кліматології, ґрунтознавства, ландшафтознавства. Для розміщення транспортних магістралей важлива геоморфологія (розміщення форм рельєфу та їхня характеристика), гідрографія тощо. В економічній географії дуже важливим є екологічний аспект — взаємозв’язки населення, господарства і навколишнього середовища. Наука про взаємозв’язки організмів і утворених ними угрупувань з довкіллям називається екологією.

IV. Закріплення знань

Завдання 3. За розповіддю вчителя складіть питання про вітчизняних економгеографів.

Вітчизняні вчені-економгеографи

Одним із засновників української економічної географії був Павло Платонович Чубинський (1839–1884).

Він закінчив Петербурзький університет. Брав участь в експедиції імператорського Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію та статистику України, Білорусії та Молдавії, і видав у 1872–1878 рр. на основі зібраного матеріалу наукові праці. За ініціативи П. П. Чубинського було створено Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного товариства (попередник Українського географічного товариства), де він був науковим секретарем та віце-президентом. П. П. Чубинський був знаним українським патріотом, прихильником національного відродження України, автором офіційно визнаного українського гімну «Ще не вмерла України».

Вагомий внесок в українську географію зробив відомий вчений Степан Львович Рудницький (1877–1937).

С. Л. Рудницький — географ широкого профілю, автор багатьох оригінальних наукових праць з проблем фізичної та соціально-економічної географії України, академік АН України. Він був автором підручника з географії України. Працював у вузах Львова, Кам’янця-Подільського, Відня, Праги, Харкова. На запрошення українського уряду повернувся із-за кордону та організував у Харкові Український науково-дослідний інститут географії та картографії, був його першим керівником. С. Л. Рудницький відстоював незалежність України, її історії, займався популяризацією українознавства, був репресований і загинув на Соловках.

Загальновизнаним дослідником з економічної географії був Костянтин Григорович Воблий (1876–1947) — академік АН України.

Працював у вузах Києва, був віце-президентом АН України, директором інституту економіки. К. Г. Воблий був автором одного з перших підручників з економічної географії України (1922), який витримав п’ять видань.

Автором багатьох праць з географії України був Олексій Тимофійович Діброва (1904–1974). Він працював у ряді вузів Харкова, Києва, Ленінграда, завідував кафедрою економічної географії Київського педагогічного інституту, потім Київського університету. Автор підручників з географії України для середніх шкіл та ВНЗ.

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Тема 1

GR@NATA — Fri, 22 Nov 2013 18:47:00 GMT

Астролог

В подходящий момент праздник может посетить "астролог". Один из хозяев праздника (или заранее предупрежденный гость) переодевается в волшебника - астролога. Он надевает темный плащ, украшенный блестящими заездами, и колпак из синего картона в звездах и полумесяцах. В руках у него - "старинные" книги и свитки с предсказаниями для каждого участника праздника. Свитки можно сделать из ватмана. Хорошо, если предсказания будут написаны "выцветшими от старости" красками и почерком "под старину". И не забудьте предать и бумаге свитка "древний" вид - хорошенько ее помните. Астролог зачитывает предсказания со свитков и торжественно вручает их каждому гостю в качестве подарка.

Подарок

Это просто идеальная игра для новогоднего вечера. Каждый из играющих придумывает, какой бы подарок он сделал своему "соседу". А затем по очереди начинают показывать свой "подарок" с помощью мимики и жестов. Как только сосед угадал, он может загадывать свой подарок следующему игроку. Слова запрещены! В самом крайнем случае допускается подсказка, но такая, в которой содержится только описание (а не название).

Входит Дед Мороз.

Д.М. С Новым годом, друзья! С новым доходом!

Хочу от всей души вам пожелать

От жизни никогда не уставать!

Под ёлкой снова в детство возвратиться,

Шутить, смеяться, петь и веселиться!

Пусть ваша фирма крепнет и растёт,

Пускай имеет каждый в банке счёт!

Пускай любовью будет полон дом!

Удачи вам в 2008-ом!

Самий уважний

Грають 2-3 людини. Ведучий читає текст: Розкажу я вам розповідь в півтора десятка фраз. Лише скажу я цифру 3, - приз негайно бери. «Одного разу щуку ми зловили, розпатрали, а всередині рибок дрібних побачили, і не одну, а цілих сім«. Коли вірші запам'ятати хочеш, їх не зубри до пізньої ночі. Візьми і на ніч повтори разок - інший, а краще 10 ».» Мріє хлопець загартований стати олімпійським чемпіоном. Дивись, на старті не хитруй, а чекай команду: раз, два, марш! «Одного разу поїзд на вокзалі мені 3 години довелося прочекати ...» (якщо не встигають взяти приз, його забирає ведучий). «Ну що ж, друзі, ви приз не брали, коли була можливість брати».

8. Де я?

Гравця саджають спиною до всіх, а на спину прикріплюють табличку з наперед приготованим написом. Написи можуть бути різними: «Туалет», «Магазин», «Інститут» та ін. Інші учасники задають різноманітні питання, наприклад: «Навіщо ти туди ходиш?», «Як часто?». Гравець повинен, не знаючи того, що написано на підвішеній на нього табличці, відповідати на запитання.